Поздравления с Международным днём родного языка в стихах 2027

Рідна мова — пісня солов'їна,
Серця стук і духу берегиня.
З нею ми, неначе у єдині,
Вітаємо сьогодні, Україно!

Перевод:
Материнский язык — как песня соловья,
Сердца стук и духа нежная струя.
С ним едины мы, как дружная семья,

Приветствуем сегодня, милая земля!

Мова предків, що з віків лунає,
Мудрість поколінь в собі збирає.
Її спадок кожен хай плекає,
В день цей світлий серцем пам'ятає.

Перевод:
Язык предков, что веками льётся,
Мудрость поколений в нём берётся.
Пусть наследие его нам удаётся

В этот день светлый сердцем помнить, пока бьётся.

Наша мова — скарб, що вічно сяє,
Душу нації в собі ховає.
Хай вона лунає, розквітає,
Кожен українець хай її кохає.

Перевод:
Наш язык — то клад, что вечно светит,
Душу нации в себе хранит и встретит.
Пусть звучит, цветёт он, как рассвет, и светит,

Каждый украинец пусть его приветит.

З мови нашої ллються казки дивні,
Пісні колискові, ніжні, переливні.
Зберігаймо її ми, як скарби найцінніші,
Щоб звучала вічно, мов дзвіночки наймиліші.

Перевод:
Из языка родного льются сказки дивные,
Песни колыбельные, нежные, переливные.
Храним его, как сокровища самые милые,

Чтоб звучал он вечно, как колокольчики игривые.

Мова — наша сила, наш надійний щит,
Що від лиха береже віками світ.
Хай не згасне її невмирущий цвіт,
Збережімо її для майбутніх літ.

Перевод:
Язык — наша сила, наш надёжный щит,
Что от бед оберегает веками весь мир.
Пусть не гаснет его бессмертный колорит,

Сохраним его для грядущих лет.

Як струмочок, що з гори біжить,
Рідна мова у душі бринить.
З нею край наш рідний вічно жить,
Українцю не дано забуть.

Перевод:
Как ручей, что с гор течёт порой,
Материнский язык звенит в душе живой.
С ним родимый край наш вечен, дорогой,

Украинец не забудет его голос золотой.

Для дітей і онуків, що прийдуть,
Рідну мову ми передаємо путь.
Щоб пишались нею, несли її суть,
І в майбутнє її світлу долю несуть.

Перевод:
Для детей и внуков, что придут,
Материнский язык мы передаём в путь.
Чтоб гордились им, несли его суть,

И в будущее светлую долю внесут.

Перше слово, мамина колиска,
З нею доля нам така близька.
Мова рідна — серцю найдорожча,
Хай вона лунає повнозвучна.

Перевод:
Первое слово, материнская колыбель,
С нею наша судьба так близка, поверь.
Родной язык — сердцу самая дорогая цель,

Пусть он звучит полнозвучно, открывая дверь.

У мові нашій — код віків і доль,
Звичаїв, обрядів, що дарують роль.
Зберігаймо її, як найцінніший толь,
Щоб лунала гордо на рідній землі.

Перевод:
В языке нашем — код времён и судеб,
Обычаев, обрядов, что дарят нам путь.
Сохраним его, как самый ценный грунт,

Чтоб звучал он гордо на родной земле.

Слова рідні — мелодія душі,
Що бринить у тиші, у вишині.
Нехай лине, мов пташка в гіллі,
І наповнює радістю всі дні.

Перевод:
Слова родные — мелодия души,
Что звучит в тиши, в вышине, спеши.
Пусть летит, как птица на камыши,

И наполняет радостью все наши дни.

Мова рідна — жива, немов трава,
Що росте і силу набира.
Бережімо її, щоб була жива,
Наша правда і наша весна.

Перевод:
Материнский язык — живой, как трава,
Что растёт и силу набирает всегда.
Бережём его, чтоб он жил, как вода,

Наша правда и наша весна навсегда.

Мова єднає, кличе до мети,
До свободи, до нашої весни.
Збережімо її на всі часи,
Для добра і для щирої краси.

Перевод:
Язык объединяет, зовёт к цели,
К свободе, к нашей весне, как к постели.
Сохраним его на все времена, на все пределы,

Для добра и для искренней красоты, что мы ждали.